Інструктажі, БЖД, Класному керівнику
Тренінг для батьків
«Безпека в інтернеті»
Мета: познайомити батьків з небезпеками, які можуть чекати на дітей при користуванні Інтернетом, показати також переваги Інтернуту. Та як можна контролювати користування дітьми Інтернетом. Познайомити батьківз правилами спілкування в Інтернет, з небезпечними кібертехнологіями, з якими можуть зустрітися їх діти, працюючи в Інтернеті. Створити колаж на тему «Безпека дітей в інтернеті»
Хід тренінгу
Вступне слово вчителя: ознайомлення з темою заходу, метою:
Вправа 1: Правила
Мета: забезпечити конструктивну атмосферу для роботи групи
Метод: обговорення в групі
Теоретична інформація:
Вправа 2: Знайомство (гра «Розбірка імені твого»)
Мета: знайомство учасників для створення комфортної атмосфери для роботи, представити можливість самопрезентації
Метод: індивідуальна робота
Теоретична інформація:
(Важливо, щоб учасники проговорювали всю фразу: «Від сьогоднішнього тренінгу я очікую…»)
Перегляд блоку відео пов’язаних з безпекою дітей в інтернеті
Обговорення проблеми безпеки дітей в інтернеті
ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ
Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.
Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.
ЩО РОБЛЯТЬ ПІДЛІТКИ ОН-ЛАЙН
В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих.
Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.
ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
- розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;
- поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
- цікавтесь, які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
- вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
- наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома;
- навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
- контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
- цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
- навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
- переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
- інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
- розмовляйте зі своєю дитиною як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет - це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.
Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.
Вправа 4: Гра «Хто більше?»
Яку Інтернет-термінологію ви знаєте?
«Вконтакті» знаходяться в одній стороні, а «Однокласники» - в іншій.
Наприклад: спам, комунікації, вірус, друзі, сайт, пошта та інші.
Знаймомство з новою інтернет термінологією:
Знайомство з новою інтернет-термінологією.
Буллінг - в перекладі з англійської означає травлю, залякування.
Звісно, прояви буллінга можна спостерігати і в інших більш-менш організованих коллективах.
Тро́лінг (від англ. trolling) — розміщення в Інтернеті (на форумах, у групах новин Usenet, у вікі-проектах та ін.) провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками, образи, війну редагувань, марнослів'я тощо.
Тролінг є грубим порушенням мережевого етикету (нетикету).
В інтернет-термінології, «троль» — це людина, яка розміщує брутальні або провокаційні повідомлення в Інтернеті, наприклад, у дискусійних форумах, перешкоджає обговоренню або ображає його учасників. Слово «тролінг» може характеризувати одне конкретне повідомлення, або розміщення таких повідомлень загалом. Поняття «тролінг» також використовується, щоб описати діяльність тролів взагалі.
Найхарактернішою рисою тролінгу є те, що його постійна кінцева мета — привернути увагу до власної персони. Троль хоче відчувати свою значущість і популярність, справити незабутнє враження, і для цього застосовує будь-які засоби. Існує думка, що це люди, які страждають комплексом меншовартості, розчаровані чи стомлені повсякденною рутиною. Але слід пам'ятати, що крім цілком суб'єктивних проявів тролінг взято на озброєння бійцями інформаційних воєн. У цьому випадку мета застосування тролінгу — це, зокрема, відвернення уваги від гострих тем і переведення конструктивного обговорення в перепалку, а також один із методів нападу шляхом агресивного вкидання наклепу, компромату, чуток тощо.
У наш час серйозної відповідальності за тролінг як явище нема. Єдине, чим можна боротися з інтернет-тролями — ігнорування, або ж введення на даному інтернет-ресурсі певних обмежень на IP-адресу комп'ютера.
Фішинг – вид шахрайства, метою якого э «виманювання» персональних даних, будь-якими способами.
Кібергрумінг - входження в довіру дитини, з метою використання її в скксуальних цілях.
Вправа 5: Форум-театр «Небезпека в Інтернеті»
Мета: усвідомити проблему і сформувати ставлення людини до негативного явища, здобути навички пошуку шляхів для вирішення проблеми з використанням власного досвіду та досвіду інших людей, примусити людину задуматися над тим, які пастки її підстерігають в мережі Інтернет, покращує навики поведінки в типових ситуаціях
Метод: метод гри, обговорення в колі
Опис вправи:
Ведучий форум-театру – Фасілітатор (джокер) перед початком вистави знайомить учасників із проблемою, яку висвітлюватиме вистава, відбирає на добровільній основі учасників спектаклю та роздає їм заздалегідь заготовлені слова.
Шляхом інтерактивного опитування аудиторії фасілітатор з’ясовує рівень усвідомлення групою учасників проблеми та її наслідків для людини; за необхідності, структурує кілька проблем, проговорюючи їх. З’ясовується, хто саме потерпає у змальованій ситуації, а хто свідомо чи ні становиться пригноблювачем.
Вправа 6: Створення колажу
Мета: виявити, наскільки актуальна тема безпеки дітей в Інтернеті
Метод: індивідуальна робота, обговорення в групі
Опис вправи: Учасникам пропонують зробити колаж на тему: «Безпека дітей в інтернеті», де вказати основні правила безпеки в інтернеті.
Мета : підвести підсумки тренінгу та отримати зворотній зв’язок.
Метод: індивідуальна робота, обговорення в групі
Опис вправи:
Година спілкування: Зустрічають по одягу…
Тренінг для батьків
Мета: познайомити батьків з небезпеками, які можуть чекати на дітей при користуванні Інтернетом, показати також переваги Інтернуту. Та як можна контролювати користування дітьми Інтернетом. Познайомити батьківз правилами спілкування в Інтернет, з небезпечними кібертехнологіями, з якими можуть зустрітися їх діти, працюючи в Інтернеті. Створити колаж на тему «Безпека дітей в інтернеті»
Хід тренінгу
Вступне слово вчителя: ознайомлення з темою заходу, метою:
Цей тренінг проводиться в рамках всеукраїнської програми «Безпека дітей в Інтернеті». Також для підтримки програми розроблений веб-ресурс «Онляндія» (www.onlandia.org.ua), на якому представлені матеріали для дітей, їх батьків і вчителів — інтерактивні сценарії, короткі тести, готові плани уроків, — завдяки яким діти зможуть освоїти основи безпечної роботи в Інтернеті. На сайті пропонується зрозуміла, застосована на практиці інформація по Інтернет-безпеці, вивчивши яку, навіть починаючі користувачі зможуть ефективно використовувати ресурси мережі і захистити себе від небажаного контенту.
Вправа 1: Правила
Мета: забезпечити конструктивну атмосферу для роботи групи
Метод: обговорення в групі
Теоретична інформація:
Перший крок в організації роботи тренінгової групи у відповідності з принципами проведення тренінгів – прийняття та засвоєння правил роботи. На початку тренінгу рекомендується разом з учасниками самостійно визначити та обґрунтувати правила і протягом усієї роботи їх дотримуватися.
Існує багато можливостей для розробки правил або визначення рамок роботи для групи. Це гарна можливість знайти шляхи до продуктивної співпраці та пізнати одне одного. Під час роботи над правилами створюються умови для кращого визнання власних потреб та особистих відмінностей.
Правила можуть бути такими:
Правила можуть бути такими:
приходити вчасно;
вимкнути мобільні телефони;
правило «тут і зараз»;
правило «піднятої руки»;
правило добровільної активності;
говорити по черзі й коротко;
не критикувати;
бути толерантними;
дотримуватись конфіденційності;
правило «вільної ноги».
Вправа 2: Знайомство (гра «Розбірка імені твого»)
Мета: знайомство учасників для створення комфортної атмосфери для роботи, представити можливість самопрезентації
Метод: індивідуальна робота
Теоретична інформація:
Учасникам пропонується записати по буквам своє ім’я та підібрати слово що їх характеризує, на кожну із букв свого імені. Після чого кожний називає свлє ім’я та характеристику, яку їм вдалось підібрати.
Тренер демонструє завдання на прикладі свого імені:
С - самокритична
В- відповідальна
І - ігрива
Т - талановита
Л - лагідна
А - активна
Н - незалежна
А - акуратна
Обговорення:
С - самокритична
В- відповідальна
І - ігрива
Т - талановита
Л - лагідна
А - активна
Н - незалежна
А - акуратна
Обговорення:
Кому хотілось би додати інші характеристики, які вам дуже підходять, але вони не починаються на букви що входять до вашого ім’я?
Спілкуючись і Інтернеті, люди складають свою думку про інших користувачів Інтернету по тій інформації, що вони виклали про себе особисто. Але не завжи можна вірити тому що ми бачимо в інтернеті, і не завжди та інформація, яку про себе викладають є правдивою. Самец е і є
Вправа 3: Очікування (гра «Гаряча картопля»)
Мета: визначити очікування учасників від тренінгу
Метод: метод гри, обговорення в колі
Опис вправи:
Вправа 3: Очікування (гра «Гаряча картопля»)
Мета: визначити очікування учасників від тренінгу
Метод: метод гри, обговорення в колі
Опис вправи:
Роль «гарячої картоплі» у цій вправі виконує невеличка м’яка іграшка, яку передають (або кидають) учасники один одному. Той, хто її спіймав розповідає про свої очікування, починаючи з фрази: «Від сьогоднішнього тренінгу я очікую…». Далі він кидає іграшку наступному з учасників.
(Важливо, щоб учасники проговорювали всю фразу: «Від сьогоднішнього тренінгу я очікую…»)
Перегляд блоку відео пов’язаних з безпекою дітей в інтернеті
Обговорення проблеми безпеки дітей в інтернеті
ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ
Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.
Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.
ЩО РОБЛЯТЬ ПІДЛІТКИ ОН-ЛАЙН
В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих.
Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.
ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
- розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;
- поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
- цікавтесь, які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
- вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
- наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома;
- навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
- контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
- цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
- навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
- переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
- інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
- розмовляйте зі своєю дитиною як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет - це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.
Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.
Вправа 4: Гра «Хто більше?»
Яку Інтернет-термінологію ви знаєте?
По черзі „через одного” батьки поділяються на дві групи:
«Вконтакті» знаходяться в одній стороні, а «Однокласники» - в іншій.
Кожній з команд видається маркер та лист формату А4.
Тренер пропонує командам написати за 3 хвилини якомога більше Інтернет-термінологій, тобто все, що пов’язано з Інтернетом. Але назви сайтів писати не можна.
Наприклад: спам, комунікації, вірус, друзі, сайт, пошта та інші.
Далі кожна з команд називає одне слово по черзі. Якщо в іншій команді воно є, обидві групи закреслюють слово.
Перемагає той, в кого найбільша кількість незакреслених слів.
Знаймомство з новою інтернет термінологією:
Знайомство з новою інтернет-термінологією.
Буллінг - в перекладі з англійської означає травлю, залякування.
Буллінг можна вважати різновидом насильства, тому існує декілька різновидів буллінга. Це:
буллінг у школі;
буллінг на робті;
буллінг в армії («дідовщина»);
кібербуллинг (насильство в інформаційному просторі).
Звісно, прояви буллінга можна спостерігати і в інших більш-менш організованих коллективах.
Тро́лінг (від англ. trolling) — розміщення в Інтернеті (на форумах, у групах новин Usenet, у вікі-проектах та ін.) провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками, образи, війну редагувань, марнослів'я тощо.
Тролінг є грубим порушенням мережевого етикету (нетикету).
В інтернет-термінології, «троль» — це людина, яка розміщує брутальні або провокаційні повідомлення в Інтернеті, наприклад, у дискусійних форумах, перешкоджає обговоренню або ображає його учасників. Слово «тролінг» може характеризувати одне конкретне повідомлення, або розміщення таких повідомлень загалом. Поняття «тролінг» також використовується, щоб описати діяльність тролів взагалі.
Найхарактернішою рисою тролінгу є те, що його постійна кінцева мета — привернути увагу до власної персони. Троль хоче відчувати свою значущість і популярність, справити незабутнє враження, і для цього застосовує будь-які засоби. Існує думка, що це люди, які страждають комплексом меншовартості, розчаровані чи стомлені повсякденною рутиною. Але слід пам'ятати, що крім цілком суб'єктивних проявів тролінг взято на озброєння бійцями інформаційних воєн. У цьому випадку мета застосування тролінгу — це, зокрема, відвернення уваги від гострих тем і переведення конструктивного обговорення в перепалку, а також один із методів нападу шляхом агресивного вкидання наклепу, компромату, чуток тощо.
У наш час серйозної відповідальності за тролінг як явище нема. Єдине, чим можна боротися з інтернет-тролями — ігнорування, або ж введення на даному інтернет-ресурсі певних обмежень на IP-адресу комп'ютера.
Фішинг – вид шахрайства, метою якого э «виманювання» персональних даних, будь-якими способами.
Кібергрумінг - входження в довіру дитини, з метою використання її в скксуальних цілях.
Саме через це є небезпечним знайомство і анонімність в інтернеті.
Вправа 5: Форум-театр «Небезпека в Інтернеті»
Мета: усвідомити проблему і сформувати ставлення людини до негативного явища, здобути навички пошуку шляхів для вирішення проблеми з використанням власного досвіду та досвіду інших людей, примусити людину задуматися над тим, які пастки її підстерігають в мережі Інтернет, покращує навики поведінки в типових ситуаціях
Метод: метод гри, обговорення в колі
Опис вправи:
Ведучий форум-театру – Фасілітатор (джокер) перед початком вистави знайомить учасників із проблемою, яку висвітлюватиме вистава, відбирає на добровільній основі учасників спектаклю та роздає їм заздалегідь заготовлені слова.
Далі розігруються міні-уявлення з 2-4 мізансценами, може бути і одна, в яких яскраво показані реальні небезпечні ситуації, у які можна потрапити в Інтернет. У фінальній частині мізансцена уривається "стоп кадром", і глядачам пропонується зрадити ситуацію так, щоб надалі не відбулося негативу, або навіть трагедії.
Шляхом інтерактивного опитування аудиторії фасілітатор з’ясовує рівень усвідомлення групою учасників проблеми та її наслідків для людини; за необхідності, структурує кілька проблем, проговорюючи їх. З’ясовується, хто саме потерпає у змальованій ситуації, а хто свідомо чи ні становиться пригноблювачем.
Учасники спектаклю форум-театру програють ролі, тим самим намагаючись зрадити існуюче положення справ, навчаючись при цьому навичкам поведінки в стресових ситуаціях, а так само умінням ухвалювати правильні рішення в складних життєвих ситуаціях.
Таким чином, учасники тренінгів залучаються до спектаклю, їм дається можливість виступити як в ролі спостерігачів, так і акторів.
Сценарій «Небезпека в Інтернеті»
Дві подруги: Оля і Катя.
Катя: - Олю, ти не уявляєш собі, як мені пощастило. Я тільки що стала мільйонером!!!
Оля: - Як? Що ти таке вигадала?
Катя: - Та ні, це не вигадки. Ось, дивись. Це повідомлення я щойно отримала на свою електронну пошту.
Оля (читає): - „Доброго дня, маємо честь привітати Вас з перемогою у щорічній Британській лотереї на честь королеви Єлизавети. Ви отримали 1 000 000 євро. Для того, щоб отримати винагороду, надішліть нам тільки свої паспортні данні, ідентифікаційний код та повну домашню адресу. Покваптеся, у Вас є три доби на відповідь. В іншому разі, Ваш приз переходить наступному учаснику.
Сценарій «Небезпека в Інтернеті»
Дві подруги: Оля і Катя.
Катя: - Олю, ти не уявляєш собі, як мені пощастило. Я тільки що стала мільйонером!!!
Оля: - Як? Що ти таке вигадала?
Катя: - Та ні, це не вигадки. Ось, дивись. Це повідомлення я щойно отримала на свою електронну пошту.
Оля (читає): - „Доброго дня, маємо честь привітати Вас з перемогою у щорічній Британській лотереї на честь королеви Єлизавети. Ви отримали 1 000 000 євро. Для того, щоб отримати винагороду, надішліть нам тільки свої паспортні данні, ідентифікаційний код та повну домашню адресу. Покваптеся, у Вас є три доби на відповідь. В іншому разі, Ваш приз переходить наступному учаснику.
З повагою, Джон Сміт”
(здивовано): - Оце так!... А як ти дізналася про цю лотерею, і що треба було зробити для участі?
Катя (посміхаючись): - Та нічого, це фортуна. Мабуть моя електронна адреса якось попала до розіграшу, чи ще щось. Та це не головне. Зараз треба не гаяти часу і терміново відправити необхідні дані. Але є одна проблема: у мене ще немає паспорту. Що ж робити?
Оля: - Я знаю вихід. Давай надішлемо паспортні дані твоєї матусі, організатори лотереї все одно не знають твоє ім’я.
Катя (радісно): - Олю, ти геній!
Звучить „СТОП”
Катя (посміхаючись): - Та нічого, це фортуна. Мабуть моя електронна адреса якось попала до розіграшу, чи ще щось. Та це не головне. Зараз треба не гаяти часу і терміново відправити необхідні дані. Але є одна проблема: у мене ще немає паспорту. Що ж робити?
Оля: - Я знаю вихід. Давай надішлемо паспортні дані твоєї матусі, організатори лотереї все одно не знають твоє ім’я.
Катя (радісно): - Олю, ти геній!
Звучить „СТОП”
Фасілітатор обговорює з глядачами проблему, пропонує уявити, що може трапитися далі, та чи можливо змінити сцену так, щоб Катя не потрапила у скрутну ситуацію. За бажанням, глядачі „переграють” сцену, змінюючи її на краще.
Вправа 6: Створення колажу
Мета: виявити, наскільки актуальна тема безпеки дітей в Інтернеті
Метод: індивідуальна робота, обговорення в групі
Опис вправи: Учасникам пропонують зробити колаж на тему: «Безпека дітей в інтернеті», де вказати основні правила безпеки в інтернеті.
Вправа 6: «Подарунки на прощання»
Мета : підвести підсумки тренінгу та отримати зворотній зв’язок.
Метод: індивідуальна робота, обговорення в групі
Опис вправи:
Учасники сидять колом. Тренер/тренерка дякує групі за проведений разом час і пропонує від себе подарунки – «Думки мудрих людей». Для цього кожен учасник/учасниця має витягнути самостійно свій «подарунок» – невеличкий аркуш паперу з висловом (надрукована інформація міститься зі зворотного боку, тому учасниця не бачить що витягає). Останній аркушик тренер бере собі.
Тренер/тренерка пропонує групі обдумати отриманий вислів та прив’язати його до теми сьогоднішнього тренінгу.
Проходить обговорення, де присутні висловлюють своє власне бачення надрукованого вислову, роблять узагальнення отриманої інформації на тренінгу, висловлюють свої погляди.
Година спілкування: Зустрічають по одягу…
Мета: Спонукати учнів носити шкільну форму. Виховувати вміння одягатися елегантно, стильно.
Хід розмови.
Вчитель:
Проблемне запитання: Яке Ваше ставлення до народної мудрості "Зустрічають по одягу, проводжають по розуму"?
Відповіді учнів.
Прислів’я - це унікальне явище, яке заслуговує окремого вивчення і обговорення. Це нагромадження величезного людського життєвого досвіду, лаконічно сформульоване одним реченням. Для мене у людині головним є її внутрішній світ. Так, звісно що при знайомстві спершу дивишся на "картинку". Але ж це замилування зовнішньою красою швидко минає, якщо людина "порожня" всередині. Кожен з нас має свій певний ідеал, критерії оцінки... Ми поговоримо сьогодні про зовнішній вигляд учня, старшокласника.
Який одяг улюблений для молоді? Джинси.
Вчитель: Історія виникнення джинсів
Коли 24-річний єврейський емігрант з Баварії Леві Страусс заснував у Сан-Франциско, Каліфорнія, майстерню з пошиву штанів для гірників та золотошукачів, ніхто не міг допустити, що півтора століття потому його винахід стане таким популярним.
Перші джинси Леві Страусс пошив у 1853 році після того, як один із золотошукачів поскаржився йому, що золото знайти значно легше, ніж пару міцних та зручних штанів. Перші джинси нагадували комбінезон і були скроєні з коричневої тканини, призначеної для наметів і тентів. В ті часи тканини, що використовували для пошиву цих легендарних штанів, відправлялися з італійського порту Генуя, і на тюках ставили штамп місця відправлення "Genes". Американці - отримувачі читали штамп на свій манер - "Джинс". Але свою сучасну назву джинси отримали лише в середені 20-го століття, а до тих пір їх називали "комбінезон без верхньої частини".
Коли у Страусса закінчилися запаси наметового брезенту, він закупив щільну саржу в Нимі, Франція. Звідси пішла назва тканини denim (de Nimes - з Ниму).
Підкорювачі Дикого Заходу оцінили якість нових штанів. Але згодом було помічено недолік: під вагою інструментів та золотих самородків швидко обривалися кишені. В 1870 році вихід з положения знайшов кравець з Невади Якоб Девіс, який запропонував закріплювати кишені джинсів заклепками для кріплення кінської збруї. Оригінальна ідея настільки сподобалася, що заклепки почали використовувати на всіх джинсах, що виготовлялися. Так в 1873 році з'явилися "Оригінальні Проклепані Джинси Levi's" (Левіс). Міцні, комфортні та практичні штани швидко сподобалися лісорубам, фермерам та ковбоям. Навіть індіанці почали носити Levi's.
Тепер вони відомі всьому світу, як джинси моделі 501. Тоді вони коштували всього 1 долар 46 центів.
Спочатку заклепки ставили і на задні кишені та на гульфік. Але в 1941 році за особистим распорядженням президента компанії Уолтера Хааса заклепку на гульфіку відмінили - якось, сидячи біля ватри, він обпікся заклепкою, що нагрілася від вогню. Заклепки на задніх кишенях знизу також згодом були відмінені - щоб не дряпати сідла та стільці.
Під час Другої світової війни джинси стали майже військовою формою в США - вони продавалися тільки тім, хто приймав участь у військових подіях. Але це не засмутило хіппі, і декілька років потому джинси стали їх "уніформою".
Через океан джинси "перестрибнули" лише в кінці п'ятидесятих років. А для того, щоб стати невід'ємною частиною високої моди, джинсам треба було пережити ще 20 років - в семидесятих роках дизайнери з світовим ім'ям почали надавати джинсовому одягу власні лінії та форми. З'явилися нові технології: джинси шліфували, вимочували в кислоті, відбілювали та навіть розстрілювали з дробовика. Але справжній джинсовий бум почався в світі з появою нових, нетрадиційних кольорів та відтінків - перше за все чорного. Це стало можливим завдяки появі технологій "overdye" та "stonewash", які були винайдені японцями у вісімдесятих роках.
З'явившись в середині дев'ятнадцятого століття в якості спецодягу ковбоїв та золотошукачів, сьогоді зручні та практичні джинси завоювали весь світ.
Латинські літери на ярлику джинсів означають: W (waist) — розмір талії, L (length) — довжина. Вони вимірюються в дюймах.
Довжина варіюється від 28 (на зріст 157—160) до 36 (на зріст 190). Аби визначити потрібний вам розмір талії, відніміть 16 від розміру костюма, який ви зазвичай купуєте. Коли костюм 46-го розміру, вам треба просити джинси 30-го.
Міряти слід обов’язково, деякі фірми навіть пишаються, що серед їхньої продукції немає двох однакових пар. Різні моделі, тим паче різних фірм, дуже відрізняються одна від одної. У фірми Lands End розміри відверто збільшені, деякі моделі Lee завужені у стегнах, у Wrangler, навпаки, — досить широкі в талії та стегнах. А коли ви купуєте джинси на ринку, будьте готові до того, що розміри можуть відрізнятися від указаних на ярлику на 4—5 пунктів.
ЯК ПРАВИЛЬНО ПРАТИ ДЖИНСИ
- Замочуйте джинси не більш ніж на дві години у 40-градусній воді. Чорні чи кольорові джинси замочуйте з додаванням оцту.
- Періть джинси при такій самій температурі порошками без відбілювачів.
- Перед пранням застебніть блискавки, гудзики й виверніть джинси навиворіт.
- Прати найкраще руками. У пральній машині вибирайте «нормальний» цикл.
- Сушіть джинси, підвісивши їх за «талію», на відкритому повітрі, але не на сонці.
- Не вдягайте вологі джинси. Вони відразу витягнуться на критичних місцях.
Дресс-код (англ. dress-code — кодекс одягу) — форма одягу, потрібна при відвідинах певних заходів, організацій, закладів.
Термін «дресс-код» виник у Великобританії, але швидко поширився по всьому світу. Частіше за всього нього використовують для позначення правил носіння одягу в офісі. Але поняття дресс-код ширше і може позначати правила носіння одягу залежно від соціального класу людини, достатку, роду занять, національності, релігії, сімейного стану і навіть сексуальною ... Дресс-код компанії є прямим продовженням корпоративної культури фірми і важливою частиною її бренду. Як театр починається з вішалки, так і довіра клієнта до організації починається з довіри до її співробітників, зовнішній вигляд яких грає в цьому важливу роль. В першу чергу, дресс-код придуманий для споживачів, а не для службовців. Зовнішній вигляд демонструє пошану до ділових партнерів і клієнтів і позитивно позначається на репутації компанії.
Вся річ у тому, що дресс-код залежить не лише від специфіки роботи, але і від загального стану справ компанії. Якщо ваші клієнти постійно бачать вас лише в старомодних заношених піджаках, то у них є серйозний привід для роздумів.
У крупних корпораціях, особливо західних, вимоги бувають дуже жорсткими: на декількох сторінках контракту детально промовляється, в що має бути одягнений співробітник, аж до відсотка вмісту поліестера в тканині костюма. У головному офісі ООН, наприклад, службовку на законних підставах можуть з порогу відправити додому поміняти колготки вдаліші по тону, причому за рахунок її робочого часу. Така строгість, втім, компенсується високою заробітною платою і наявністю потужних кондиціонерів, що дозволяють навіть влітку нормально відчувати себе в костюмі брюк з довгим рукавом.
Дресс– код учня - учнівська форма.
Адміністрація школи звертається до батьків з проханням постійно контролювати виконання учнями вимог до зовнішнього вигляду. Ці вимоги поширені в усіх європейських школах і співпадають з державною політикою України у цьому питанні. Крім того, дані вимоги допомагають правильному вихованню ділової культури та зменшують відповідні видатки батьків.
Учень повинен з’являтися до школи у формі, яка є обов’язковою, згідно з Указом Президента України від 02.06.1996 р. Шкільна форма учня спеціалізованої школи має встановлений зразок.
Щоденний діловий одяг для занять (хлопці):
Піджак та брюки чорного кольору (не джинси)
Однотонна біла сорочка або світлого кольору
Краватка (обов’язкова для учнів 1-11 класів)
Туфлі (не кросівки)
Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:
Легкий білий светр (гольф)
Зміни, які допускаються влітку, при високій температурі:
Біла сорочка з коротким рукавом (не футболка) без піджака
Краватка
Літні відкриті туфлі
Щоденний діловий одяг для занять (дівчата):
Жакет та спідниця чорного кольору (без розрізів та розумної довжини)
Однотонні брюки (не джинси та не stretch – модель) чорного кольору
Однотонна біла блуза або світлого кольору (не футболка або майка)
Туфлі (без каблука або невисокий каблук, платформа помірної висоти, не кросівки)
Колготи тілесного або темного кольору (без прикрас)
Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:
Білого або світлого кольору гольф
Чобітки
Зміни, які допускаються влітку при високій температурі:
Біла сорочка з коротким рукавом (не футболка) без жакета, літні відкриті туфлі.
Іноді достатньо одного погляду на людину, щоб оцінити її смак і манеру вбиратися. Одяг підкреслює гарний смак одних і несмак інших. Елегантно одягнена людина завжди почуває себе впевненішою. Охайність — ознака ввічливості, але треба пам'ятати, що займатися туалетом можна лише вдома. До вимог моди належить ставитися творчо, виходячи зі своїх принципів та ідеалів, а також із того, що личить до фігури та обличчя. Дотримуючись вимог пристойності та скромності, бажано пам'ятати, що "стиль як атлас часто маскує коросту" (А. Камю). Ще Дон Кіхот наставляв свого вірного друга Санчо: "Ніколи не ходи, Санчо, розперезаним і неохайним: безладдя в одязі є ознака розслабленості духу".
Інтелігентні люди вбираються скромно або вишукано, але неодмінно охайно і з почуттям міри, підбираючи одяг за віком, характером, способом життя, помічають вади в своїй зовнішності й не вип'ячують їх невдалим костюмом. Вони не цураються моди, слідуючи думці, що в людині все мас бути прекрасним — і обличчя, і одяг, і душа, і думки...
Немає коментарів:
Дописати коментар