Методична проблема

Формування ключових життєвих компетентностей учнів через впровадження інформаційних технологій на уроках інформатики.
        Українська освіта ХХІ століття розпочала процес кардинальних змін у структурі, змісті й технологіях навчання. Сучасний етап розвитку суспільства в Україні висуває перед освітою нові завдання щодо її удосконалення. Першорядним серед них є формування особистості, виховання її наукового світосприйняття, творчих здібностей, що забезпечує її життєві компетентності. Це є запорукою формування висококваліфікованих працівників, які вміють працювати в умовах сучасного виробництва, знаходити вихід із різних складних ситуацій, передбачати можливі наслідки діяльності, диктує потребу впровадження у процес нових педагогічних технологій. Такий підхід формується у процесі навчання й дає ґрунтовні знання, вміння, досвід спілкування, досвід діяльності. Необхідною умовою для досягнення вказаної мети є перехід до особистісно-зорієнтованого навчання та виховання, запровадження нових ефективних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання тощо.

       Зміни у суспільстві ставлять нові вимоги до людини. Соціально успішною є людина, яка хоче і уміє вчитись на протязі всього життя, вміє знаходити інформацію, сприймати, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, сублімувати власні думки, творити, різнобічно розвиватись. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стає запорукою успіху в різних сферах діяльності.    

         Компетентнісний підхід в освіті - це відповідь на вимоги часу. Найважливіші завдання навчально-виховної роботи, яка реалізує формування основ життєвої компетентності дитини – це навчити вихованця жити у змінному світі, адаптуватися до змін, оцінювати соціальні наслідки дій, відчути смак самоактивності, власної творчості, розвинути базис особистісної культури, навчити бути частиною спільноти. Тому сучасна школа вимагає від учителя творчого підходу до викладання навчальних дисциплін, пошуку нових форм і прийомів навчальної діяльності, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів у навчанні, сприяло розвитку їх життєвих компетентностей та формуванню життєвих навичок, необхідних для становлення основ індивідуально-особистісної життєтворчості, а саме:

Ø  здобуття життєвого досвіду;

Ø  життєве прогнозування;

Ø  прийняття рішень та планування дій;

Ø  розв’язання життєвих проблем;

Ø  самоорганізація та самовиховання.

До складу життєвих навичок школярів середньої та старшої ланок входять:

v     організаційні навички;

v     загальнопізнавальні навички;

v     загальномовленнєві навички;

v     контрольно-оцінні навички.

        Завданням учителя в процесі навчання стає заохочення учня до активної пізнавальної діяльності, допомога йому в пізнаванні самого себе, формування мотивації постійного самовдосконалення.

        Щоб сформувати особистість як єдине гармонійне ціле, необхідно залучати її до участі у найрізноманітніших видах діяльності.                                                 Активна діяльність – одна з основних умов формування компетентностей.
Активність стимулює шлях розвитку особистості, концентрує увагу учнів на життєвих обставинах, стратегію виховання самостійного досвіду. Саме таку діяльність забезпечують інноваційні технології. Тому я обрала для дослідженння таку методичну тему: « Формування ключових життєвих компетентностей учнів через впровадження інформаційних технологій на уроках інформатики».

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392), сказано, що він ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного й діяльнісного підходів. Пов’язано це з тим, що ХХІ століття ставить нові вимоги перед людством, окреслює нові тенденції, що впливають на всі сфери життєдіяльності людини і суспільства. Компетентнісний підхід до освіти — це спроба привести у відповідність освіту й потреби ринку праці.

Нова програма інформатики, що набула чинності з 2013 року також спрямована на реалізацію мети та завдань,  визначених у Державному стандарті. Кінцевим результатом навчання інформатики є сформовані предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська.

 Говорячи про компетентність ми маємо на увазі міцну систему знань, вмінь і навичок, досвід навчальної та життєвої діяльності, вироблення ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації .

Виходячи з цього можна сказати, що у процесі формування компетентностей як предметних так і життєвих перед вчителем виникають наступні завдання:

1.     сформувати понятійний апарат;

2.     навчити алгоритмам основних операцій;

3.     показати способи використання набутих знань при розв’язанні проблеми;

4.     забезпечити умови для творчої самореалізації учнів;

Яким чином реалізувати поставлені завдання?

Мабуть універсальної педагогічної технології «на всі випадки життя» не існує. Процес формування  ключових компетентностей потребує вмілого поєднання елементів різних технологій, комбінування різноманітних методів та прийомів. І кожен вчитель має власний «рецепт» розв’язання цієї проблеми, сформований роками кропіткої праці. І, гадаю, що навіть в умовах впровадження нової програми, набутий досвід не втратив своєї актуальності. Звичайно, доведеться адаптувати систему напрацьованих методів до вікових особливостей 5-тикласників, а також розв’язати низку проблем, пов’язаних з недоцільним змістом та вимогами програми.

Особисто я у своїй педагогічній діяльності використовую елементи таких технологій:

1.  Впровадження в навчальну діяльність проектних технологій;

2. Впровадження в навчальний процес елементів інтерактивного навчання;

3. Використання в ході навчальної діяльності проблемного навчання;

4. Використання ігрових методів

Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом Джоном Дьюї більше століття тому. Великою перевагою проектної діяльності є вміння, яких набувають учні:

1.     планувати свою роботу;

2.     працювати з різними джерелами інформації;

3.     Самостійно накопичувати та опрацьовувати матеріал;

4.     аналізувати, порівнювати, робити висновки;

5.     аргументувати свою думку;

6.     приймати рішення;

7.     презентувати результати роботи;

8.     працювати в соціумі.

Використання методу проектів дозволяє на досить високому рівні формувати у дітей ключові компетентності. Мабуть саме тому проектна діяльність є невід’ємною частиною нової програми.

Використання інтерактивних вправ під час вивчення інформатики в 5 класі, на мій погляд, є доцільним. Вони дозволять підтримувати інтерес учнів до інформатики та їх мотивацію на високому рівні. Крім того підготують учнів до активної діяльності, спільної праці та ефективної взаємодії, що обов’язково знадобляться дітям під час створення їх першого проекту в кінці року.

Використання проблемного навчання дозволить розвивати мислення учнів, їх аналітичні та творчі здібності. Зрозуміло, що навряд чи учні 5 класу будуть здатні самостійно розв’язати задачу проблемного характеру. А ось метод проблемного викладу буде цілком доречним, оскільки буде спонукати дітей розмірковувати, свідомо сприймати навчальний матеріал. Не менш ефективним буде і евристичний метод, оскільки під керівництвом вчителя діти вчаться осмислювати умови завдання, актуалізувати отримані раніше знання та навички, аналізувати, порівнювати, робити висновки, узагальнювати, перевіряти результати роботи.

Працюючи з учнями 5-6 класів, я прагну викликати у них зацікавленість до вивчення предмета. Для цього використовую тематичні шаради, кросворди, загадки, ігри-шифровки тощо. В 7-9 класах, де матеріал більш складний, шукаю такі форми роботи, які захоплять учнів практичною діяльністю з метою практичного застосування у подальшому житті. На своїх уроках я прагну, щоб учні не лише засвоювали нові знання, а й намагалися застосовувати їх під час вироблення нових умінь, почували себе впевнено, бажали вчитися. Тому з перших уроків намагаюсь знайти та розвивати позитивні риси кожного учня, викликати в них зацікавленість, яка за певних умов переросте в стійкий інтерес до знань. На своїх уроках використовую інтерактивні вправи такі, як «мозковий штурм», «мікрофон», « асоціативний кущ», робота в парах і малих групах, складання «асоціативного куща», , впроваджую технології ігрового та проблемного навчання.

Наприклад, при вивченні тем «Інформаційні процеси», «Алгоритми та виконавці» використовую такий метод інтерактивного навчання як складання «асоціативного куща». Такий метод дозволяє швидко перевірити, узагальнити знання учнів, тому що дітям пропонується пригадати все, що вони знають з цих тем і зобразити у вигляді схеми. «Асоціативний кущ» асоціацій поступово розростається. Метод «Мозкового штурму» частіше використовую при актуалізації знань учнів та мотивації їх діяльності, технологію «Мікрофон» - на етапі актуалізації опорних знань з метою визначення думки кожного учня щодо поставленого проблемного питання; під час підсумку уроку, особливо коли учні оцінюють свої знання, що їм сподобалося на уроці, де вони можуть застосувати знання, отримані на уроці, в повсякденному житті, на практиці.

«Коло ідей» – метою цієї інтерактивної вправи є залучення всіх до обговорення проблеми. Я (вчитель) ставлю дискусійне питання і пропоную обговорити його в малих групах.

Метод «Прес» використовую в тих випадках, коли виникають суперечливі ідеї і треба чітко аргументувати свою позицію.

«Кошик ідей» -цей прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів використовую на стадії актуалізації знань, на дошці вивішую кошик, в якому учні «збирають» інформацію яку знають з теми, що вивчається. Потім проводиться обговорення інформації, виправляються помилки, осмислені у ході роботи над темою.Прийом «Дерево прогнозів» - Сама тема – це «стовбур» дерева, «листочки» - прогнозування результатів, «гілки» - мотивація прогнозів, аргументи.

        Учням подобається працювати в парах і малих групах. Групи формую на основі особистих уподобань учнів, обираю консультантів з більш сильних учнів, розподіляю між ними обов’язки. При створенні таких груп звертаю увагу на психологічну єдність учнів, їх бажання, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Роботу в навчальних групах будую на принципах рівноправності, намагаюсь активізувати роботу кожного учня. Працюючи в групах, діти отримують можливість спілкуватися, порівнювати, вільно висловлювати свою думку, робити спільні висновки.

        Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, взаємо- і самоперевірки, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. Під час роботи в парах учні не можуть ухилятися від виконання завдання, швидко виконують завдання, які за інших умов потребують більших затрат часу. Наведу приклад деяких ігор:

Вправа «Ти- мені, я-тобі»- учні в парах опрацьовують частину тексту по темі: читають, обговорюють між собою, ставлячи один одному питання, з метою усвідомлення інформації, а потім повідомляють інформацію класу. 

З метою усвідомлення матеріалу, що опрацьовувався на уроці, розвитку навичок культури спілкування часто пропоную учням вправу « Інтерв’ю», коли кожен вибирає собі пару для діалогу. Учні готують питання за темою (дається певний час ) і проводять діалог; один учень ставить питання, інший відповідає, і навпаки. Перед початком вправи обговорюємо умови діалогу:

Ø     дотримання правил культурного спілкування (звертання, ввічливі слова);

Ø     чітка постановка питань;

Ø     повні обґрунтовані відповіді;

Ø     коректна поведінка.

« Духовне життя дитини. – писав В.Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки , музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка» Гра у навчальному процесі добирається з урахуванням психофізичних особливостей дітей, створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички.

У процесі роботи я застосовую різні групи ігор: предметні, сегментно-рольові, дидактичні, інтелектуальні й рольові. Інтелектуальні й рольові ігри я найчастіше використовую під час проведення виховних заходів в позакласній роботі при проведенні тижнів інформатики, та в старших класах, що дозволяє підвищити інтерес в учнів до інформатики.

Компетентність — це не просто сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учневі сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем. Реалізувати компетентнісний підхід до навчання інформатики та комп’ютерної техніки дозволяють технології діяльнісного та особистнісно зоорієнтованого навчання.

Ми вже відзначали, що головне завдання вчителя зробити навчання цікавим. Тому на урок потрібно йти не лише зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором задач і вмінням їх майстерно розв'язувати, але і з різноманітними та цікавими способами організації роботи учнів. Важливу роль у розвитку ключових компетентностей учнів має позакласна робота з предмету. Кожного року в школі проводяться тиждень точних наук, інформатичий тиждень. В рамках цих тижнів планую різноманітні форми роботи: КВК, ігри-подорожі, усні журнали, брейн-ринги та інші. Учні з інтересом приймають участь у підготовці цікавих колажів, буклетів, що сприяють безпеці дітей в інтернеті: «Безпека дітей в Інтернеті». Вся ця робота сприяє розвитку предметних і ключових компетентностей учнів. В процесі вивчення проблеми «Формування ключових життєвих компетентностей учнів через впровадження інформаційних технологій на уроках інформатики», проаналізувавши новітні педагогічні технології, які найбільш сприяють якісному навчанню , я прийшла до висновку, що необхідно узагальнювати кращі педагогічні ідеї і застосовувати в практиці те, що відповідає потребам сьогодення, індивідуальності вчителя.

Інтерактивні технології та метод проектів підсилюють ефект, дозволяючи перенести акцент з формування ІКТ-компетентності, що є однією з основних предметних компетентностей інформатики, на формування  комунікативної, соціальної компетентності, саморозвитку та самоосвіти учнівської молоді. Використання різних форм та методів навчальної діяльності дає можливість розвивати у учнів навики самостійно здобувати потрібну для роботи інформацію, виконувати відбір інформації та її опрацювання; формувати риси творчої особистості, забезпечувати ґрунтовні знання з предмета та стійкий інтерес до процесу вивчення інформатики. Компетентність є інтегрованим результатом навчання, який виходить за межі предметної складової та не вичерпується змістом певної дисципліни.

Педагогічні інновації потребують багато часу для підготовки вчителя. Необхідно зібрати й опрацювати оригінальні вчительські знахідки, професійні секрети, практичні приклади від колег та опрацювати їх на власному досвіді. В процесі використання вищезазначених технологій в практиці організації навчально-виховного процесу учні отримують практичні навички повсякденного громадянського досвіду, партнерства та взаємо порозуміння, лідерства та поваги до інших, ініціативності у прийнятті рішень, висловлюванні думок, відповідальності у реалізації індивідуальних і колективних справ. Саме таке навчання сприяє формуванню життєвих компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

Компетентнісний підхід в освіті - це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, оновлення інформації та колосальні темпи її нагромадження зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко й оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові виклики, навчатися впродовж всього життя, розвиватися та творити. вчитель має бути не "транслятором" інформації, а організатором діяльності, спрямованої на виконання навчальних завдань. Чим різноманітнішою є навчальна діяльність, тим більшою розвивальною функцією наповнюється учіння. Саме за таких умов можна досягти компетентності учнів як інтегрованого процесу навчання. Компетентнісний підхід є орієнтиром національної системи освіти.

Література

1)     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: http://mon.gov.ua [Електронний ресурс].

2)     Програма курсу «Інформатика» для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

3)     Золочевська Формування дослідницької компетентності учнів при вивченні інформатики: http://osvita.ua [Електронний ресурс]/ М. В. Золочевська // Режим доступу osvita.ua/doc/files/news/59/5935/8.pdf 10.

4)     Лук’янова М.І., Разіна Н.А., Абдулліна Т.М. та ін. Особистісно орієнтований урок: конструювання та діагностика. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 176 с.

5)     Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; за ред. О. І. Пометун. - К.: Вид-во А.С.К., 2004. - 432 - К. : К.І.С., 2004. - 112 с.

6)     Сокуренко О.О. Метод проектів як засіб формування знань про навколишній світ. – Миколаїв: ОІППО, 2006. – 84 с.